В принципі, на цей концерт я особливо і не збирався. Так, вирішив сходити для загального розвитку, цікаво було глянути вживу на Semargl. Тож дуже на вслухався в музику команд, що виступатимуть. За виключенням Semargl. Вітчизняний гурт зацікавив. Я навіть задумався купити ліцензійний КД. Тим більше що обіцявся новий альбом, і підтримка останнього в даному турі. Пропущу мої снування по нічному Києву у пошуках БК Хімволокно, бо я нікуди не спізнився. Концерт затримали майже на дві години.
Я не зовсім орієнтуюся в причинах затримки концерту, але краєм вуха чув про суперечки стосовно періодичності виступу гуртів. І стало якось не по собі. Ну ви ж міталісти, блекарі і все таке, а гризетесь через дрібницю: хто коли виступатиме. Соромно товаріщі!
Не пройшло і пів року, як нас запустили до БК, перед цим обмацавши на наявність кулеметів. І знов сидимо і слухаємо як музики дрокають інструмент. Та й народу було обмаль. І, напевно, через таке відношення до слухачів, певна кількість пішла геть. Але я був у інших умовах: мав квиток на потяг о 00:40, тож спішити не було куди.
Нарешті нас запросили до зали. Саме так, адже місце проведення концерту, тим більше блекового, анітрохи не підходило за зовнішнім виглядом до такої події. Зал був у кращих традиціях радянської доби: сцена обвішана рюшечками бірюшечками червоного кольору; перед сценою ряди сидінь. Склалося враження, що нас чекає вступ ВІА Самоцвєти. Гурти виходили на сцену без оголошення, ніхто концерт не вів, не оголошував команди. Якби деякі гурти самі себе не представляли, то хто зна хто грає. Хоча хтось може посперечатися: мовляв, такі гурти треба знати в обличчя. Але воно то може і треба, але…
Опущу опис другорядних команд, так як ніодна навіть трохи не справила враження, зупинюся лише на трьох: Stillborn (Польща), Semargl (Україна), Nabaath (Росія).
Коли заграли Nabaath, я вирішив що вечір не пропав даром. Якісно, потужно, хоч і з погано налаштованим інструментом. Але видно було що хлопці стараються. І за це їм повага. Тим більше не було ніякого пафосу, просто музиканти робили свою справу. Але одне погано, що мала програма була. Але це напевно через затримку концерту.
Коли на сцену вийшли Semargl, перше що прийшло на ум – слова з одної мультяшки: “Ура! Цирк приїхав!”. Ні, я не хочу сказати що я дивуюся зовнішньому вигляду музикантів стиля black, зовсім навпаки. Але із однією поправкою: усього потрібно бути в міру, і воно не повинно виглядати смішно. В даному випадку усе було інакше. Було відчуття що чуваки вирвалися із black бутіка: круті чорні прикиди, які нижче пояса схожі на спідниці, і вокаліст із розп”яттям на поясі перевернутого догори ногами. Круто! Але… Час від часу воно переверталося тильною стороною і було видно що воно штамповка. Рухи, жести. Якось воно усе було неприродно. От виступ гурту в цілому сподобався. Із усіх гуртів найкраще налаштований звук. Але… Була драм-машина, а не живий барабанщик. На його місці вихилялося якесь дівча. Та і почуте не було схоже на те, що я чув на студійних записах. І було відчуття якоїсь синтетичності. І чистим blackом це назвати було важко, хіба що за зовнішній вигляд музикантів. Але ж людину сприймають не за одягом… Та й іще один неприємний момент: заборонили знімати гурт на відео. Мовляв, усіх можна, а Semargl – ні. Було якось дивно. Тіпо якісь рок зірки, мать їх так.
Поляки Stillborn знов викликали думки про цирк. От виступ гурту сподобався найбільше. Хоч, знов таки, налаштовані було нікудишно. І вокаліст у них харизматичний. Народ підняв відмінно. Контактував з публікою.
Загалом враження від концерту половинчасті. Тож не можу сказати що сподобався, і що не сподобався теж не скажу. 50/50. Але що відвідав не жалкую.
Фото дивимося на Яндекс Фотки: Фото
Відео на Яндекс Відео: Відео
